ХІБУКІ-ТЕРАПІЯ ДЛЯ ДІТЕЙ

«ВЕТЕРАНСЬКИЙ ПРОСТІР» ПЕРШИМ НА ВІННИЧЧИНІ ВПРОВАДЖУЄ ХІБУКІ-ТЕРАПІЮ ДЛЯ ДІТЕЙ

Хібукі-терапія — особлива методика психологічної допомоги, розроблена за часів другої ліванської війни (2006 рік). Вона добре зарекомендувала себе в Ізраїлі, а віднедавна активно використовується в Україні. П’ять психологинь Ветеранського простору пройшли сертифіковане навчання, щоб з вересня 2023 року розпочати роботу з дітьми, які переживають втрату.

У чому суть методу?

Творцем методики вважається ізраїльтянин Шай Хен-Галь. Він першим помітив, що м’яка іграшка може грати роль «перехідного об’єкта», на який дитина транслює свої переживання та відчуття. Песик з великими вдумливими очима та довгими лапками здатен розкривати обійми, бути «частинкою дому чи мами», «бути другом». Доглядаючи за своїм іграшковим собачкою, малюк рідше піддається депресії, а травма не переростає у посттравму.

Сумний погляд іграшки створює враження, що песик відчуває те саме, що й дитина. На сеансах з психологом маленький пацієнт розповідає про свої тривоги як про історію друга, а отже не замикається на власному стресі.

Хто працюватиме з дітьми у Просторі?

Тетяна Комар – кандидатка психологічних наук, доцентка ВДПУ ім. М. Коцюбинського, психологиня, психотерапевтка.

Вікторія Слободинська — психологиня, психотерапевтка, спеціалістка у методах «Гештальт-терапія», «Психодрама».

Олена Бессараба — кандидатка психологічних наук, доцентка кафедри права ВТЕІ ДТЕУ, лікар, психодрама-тренерка, регіональна координаторка Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» у Вінницькій області.

Ольга Паламарчук — докторка психологічних наук, професорка, завідувачка кафедри психологічної та соціальної роботи ВДПУ ім. М. Коцюбинського.

Інна Чухрій — докторка психологічних наук, професорка кафедри психології та соціальної роботи ВДПУ ім. М. Коцюбинського, дитячий та підлітковий психоаналітик, психолог.

Зараз вивчає «травмофокус», EMDR-терапію.

Правила хібукі

Благодійники допомогли придбати 25 песиків, а також оплатили саму терапію на найближчі місяці. Кожна іграшка — індивідуальна річ, яку не можна передавати іншим, дарувати або використовувати не за призначенням. Саме тому психологи працюватимуть не лише з малюками, але й з їхніми мамами.

Мамі важливо усвідомити, що собачка — власність дитини. Якщо в родині двоє малюків, у кожного має бути своя терапевтична іграшка.

У стані стресу людина завжди почувається маленькою і беззахисною, тож в цій терапії іграшка допомагає зняти регресивні реакції.

На кожну дитину передбачено 10 сеансів хібукі-терапії, але, звісно, все досить індивідуально. Від першого і до фінального сеансу з кожним маленьким гостем працюватиме один і той самий спеціаліст — міняти психолога в терапії не можна.

Тож, якщо вашій дитині від 5 до 12 років і вона переживає визначену або невизначену травму (загибель близької людини, зникнення безвісти), запишіть її на хібукі-терапію.

Така допомога у ветеранському просторі є безоплатною.