Чоловік, брат, батько, донька чи син – мобілізовані. Уся родина хвилюється за якісне спорядження та місце майбутньої служби. Утім, за емоціями дуже важливо не загубити дійсно суттєве – деталі, які допоможуть у разі втрати зв’язку з близькою людиною. На жаль, саме з браком інформації від рідних
ми найчастіше стикаємося в історіях про безвісти зниклих.
1. Родина повинна знати, куди саме мобілізували.
Це значить вам слід мати під рукою умовне найменування частини (припустимо, А0000), а за можливості, то і дійсне найменування (наприклад, 120-та бригада… ). Будьте готові, що останнє не завжди розголошують, тому номер частини – це ваша базова інформація.
В ідеалі: відділення-взвод-рота (батальйон-бригада).
2. Важливо зберігати видані при мобілізації документи.
Наприклад, довідку про проходження служби. У ній буде вказано, що особа зарахована до складу певної частини і проходить службу з конкретного часу. Якщо немає можливості віддати сім’ї усі отримані документи на зберігання, достатньо буде фотографій на смартфоні у рідних. Тримати папери у польових умовах насправді незручно – завжди є велика вірогідність втратити.
3. У рідних мають бути номери телефонів на екстрені випадки.
Очевидно, що номер керівника військової частини усім охочим не повідомляють. Тож вам варто тримати у полі зору когось, хто часто знаходиться поруч з вашим рідним захисником чи захисницею. Домовтеся одразу, якою є «допустима пауза» у дзвінках, і в яких випадках можна бити на сполох. Наприклад, після 5-7 днів повної інформаційної тиші.
В ідеалі: залиште рідним контакти командира батальйону чи роти та двох побратимів.
Також не завадить дізнатись номер гарячої лінії військової частини, чергового або відділу кадрів.
4. Важливо не розголошувати інформацію за межами родини.
Відомості про місце і деталі служби потрібно зберігати «всередині родини». Необережний розголос між сусідами, колегами, знайомими здатен реально нашкодити.
«Коли військовий/ва в особистій справі вказує контактну особу (дружину, чоловіка, маму, батька), то підсвідомо обирає людину, в якої буде найбільше точної інформації. І ця людина уже бере на себе відповідальність за конфіденційність. Як би ви не пишались бойовими заслугами члена сім’ї, не розповідайте іншим про його військову спеціальність та місце знаходження», - коментує рекомендацію Марія Довжик.
5. У випадку відрядження слід повідомити про це рідних.
Переміщення з одного місця служби до іншого супроводжується наказом (звідси вибув, туди прибув). Важливо, щоб сам мобілізований про це знав і повідомив рідних. Таке нерідко трапляється з представниками ТРО, яких зі служби у тилу відправляють ближче до лінії фронту. Тож контактна особа повинна знати, куди саме відправили мобілізованого.
І наостанок. Занотуйте собі коротку методичку з тими даними, які точно маєте повідомити правоохоронним органам у разі зникнення зв’язку з мобілізованим (і нехай ця методичка вам ніколи не знадобиться):
- ПІБ
- Дата народження мобілізованого/ої
- Копія його/її паспорта
- Контактні дані постійної дислокації військової частини
- Контактні дані військкомату, з якого мобілізували
- Ідентифікаційний номер, номер військового квитка або тимчасового військового квитка чи жетону
- ПІБ та контакти кількох побратимів
- ПІБ та контакти безпосереднього командира
- Номер телефона гарячої лінії у військовій частині, бригаді, угрупуванні.
Юридична підтримка здійснюється у рамках проєкту «Термінова підтримка ЄС для громадянського суспільства», що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу.
Comments