top of page

ТЕТЯНА КОМАР: МИ ВИХОДИМО «НА НУЛЬ» У ТИЛУ.

vtprostirvn

Дезадаптованість у соціумі, напади агресії, депресивні кризи, розлади травлення, кашель і головний біль — далеко не повний перелік того, з чим працює команда психологів Ветеранського простору. Усе це — наслідки війни. Тетяна Комар ще з 2015-го опікується проблемами учасників бойових дій, їхніх родин та сімей загиблих воїнів. На її думку, таку роботу можна назвати ще одним фронтом, і від нього залежить психічне майбутнє нації. То що ж там зараз, на «невидимому нулі»?


Досьє: Тетяна Олександрівна Комар – кандидатка психологічних наук, доцентка кафедри психології та соціальних наук ВДПУ ім. М. Коцюбинського, психотерапевтка у методі психодрама, голова секції психодрами Асоціації психотерапевтів та психоаналітиків України.

- Що ви скажете про ПТСР? В умовах війни цю тему часто озвучують.

- З 2015-го я багато працюю з аудиторією учасників бойових дій. Якщо говорити про АТОвців, то ПТСР там майже не було. 5-6% випадків всього. Називаючи цю цифру, спираюсь на вибірку, яку ми з командою психологів провели – діагностували у рамках дослідження 100 людей цільової групи. Основною проблемою учасників і учасниць бойових дій є дезадаптованість. Проявляється вона у стосунках в сім’ї, на роботі. Зокрема йдеться про конфлікти, які часто виникають. Підвищена агресивність, невміння конструктивно діяти в тій чи іншій ситуації, прояви нетерпимості до оточення. Хлопці, які пережили там (на фронті – авт.) певні дії, коли повертались у соціум, дуже важко проходять адаптацію.


- Що робити з підвищеною агресивністю?

- Йти до психолога! Якщо боротись з цим самостійно, то відбудеться пригнічення емоцій і це з часом може проявитися психосоматикою (фізичним нездужанням на фоні психологічного дискомфорту – авт.). Зазвичай у людини виникають панічні атаки або щось подібне.


- Чи помітили ви зараз, за неповний рік війни, що психологічні запити у людей змінилися?

- Зараз військових на моїх сеансах мало, тому що вони переважно на фронті. Поодинокі, звісно, є. Це ті, хто потрапив на лікування до шпиталів. Є запити на допомогу у родин військових, які переїхали з гарячих регіонів. Вони звертаються з психосоматикою. При чому вона проявляється дуже жорстко.


- Наприклад?

- Наприклад, шлунково-кишкові розлади – одна з частих реакцій на війну. Це досить інтимна тема: людина не може вийти з дому, тому що їй терміново доведеться шукати вбиральню. Може бути також психосоматичний кашель. Людина весь час покашлює, але видимих причин (застуди чи ГРВІ) немає. Серцеві і головні болі – це теж наслідок стресового стану.


- А чого потребують дружини військових, які зараз на фронті?

- У цих жінок завжди підвищена тривожність. Якраз для такої категорії дуже важливими є групи підтримки, куди можна прийти з малечею, поспілкуватись у колі людей зі схожими проблемами. Запити таких дружин – це передовсім налагодження правильного спілкування. Як говорити з чоловіком, коли він у небезпечних умовах, як пояснювати дітям, що тато воює? На дружин покладено відповідальність за двох та обов’язки мами і батька. Це важко і у фізичному, і у психологічному плані.

Як, як психолог, фокусую увагу на підвищенні самооцінки такої жінки, методах саморегуляції емоцій, подоланні конфліктних ситуацій.


- Удови і мами загиблих захисників – це окрема категорія жінок, які потребують допомоги. Як працюєте з ними?

- Ми з командою психологів допомагаємо прожити «горювання», яке властиве при будь-якій втраті. Однаково погано, коли людина «застрягає» у цьому процесі, і тоді, коли вона його дуже швидко проходить. Якщо людина сама витісняє зі свого життя смуток і негативні емоції, то вони трансформуються у психосоматику. Тоді на фоні горя починаються проблеми зі здоров’ям.

- Що має відбуватися під час «горювання»?

- Традиції українського народу дуже мудрі. У нас траур за померлими триває впродовж року. З психологічної точки зору, це правильно. Саме через рік ми можемо спостерігати наслідки. Може розвинутись ПТСР на травму або зникнення людини безвісти. Може з’явитись патологічне горювання. Інколи це проявляється агресією до всіх живих, які поруч. Людина зла на весь світ і нічого іншого не хоче бачити, окрім свого горя. Також інколи виникають депресивні розлади. Кожна така реакція потребує психологічної корекції. Самотужки людина не впорається.



Comments


Наші партнери
photo_2022-11-19_19-28-32.jpg
завантаження.png

Понеділок- п’ятниця 09.00- 18.00

Вул. Єрусалимка, 8 , м. Внниця

  • Facebook

© 2025 Ветеранський простір

bottom of page