23 квітня хмільничанин Роман Кашпур пробіг 42 кілометри Лондонського марафону, спираючись на протез, який замінив йому втрачену на війні ногу. На фініші колишній військовий розгорнув український прапор з особистим підписом Головнокомандувача Збройних сил України Валерія Залужного. Свій дивовижний результат ветеран присвятив збору коштів для розвитку протезування в Україні.
У спортивній скарбниці Романа вже є унікальні здобутки. Він двічі вигравав «Ігри Героїв», а 2021-го встановив рекорд України, коли менш, ніж за хвилину, протягнув 16-тонний АН-26 на відстань 6 м 40 см.
Усе своє свідоме життя до АТО/ООС хмільничанин активно займався спортом. То був street workout, єдиноборства, футбол. Саме футбольний досвід допоміг спортсмену у підготовці до марафону. Після поранення і реабілітації увімкнулась м’язова пам’ять. Але сам Роман впевнений: найперше — це жага до повноцінного життя. Решта «підтягнеться».
Про мотивацію
«Через 6 місяців після поранення я встав на свій перший протез. Але оскільки він був навчально-тренувальним для ходьби і формування кукси, то цей протез не підходив для спорту. Я його зламав за декілька тижнів після того, як мені його встановили. З перших днів, коли проснувся у реанімації, вже хотів повноцінно жити. Мене поранення не деморалізувало, а навпаки загартувало. Через 9 місяців я отримав постійний протез, на якому й виграв перші «Ігри Героїв», другі «Ігри Героїв», а потім встановив рекорд з літаком. І це при тому, що протез був простим і не призначався для спорту. Власне кажучи, якщо є бажання, то немає нічого неможливого!»
Про головну ціль Марафону
«Я є амбасадором фонду «Громадянин». Можливістю представляти Україну завдячую саме цьому фонду. Наша ціль була, є і буде — збір коштів для поранених і важкопоранених, для забезпечення їх сучасними протезами та інвалідними візками. Ідея участі у марафоні — не просто мотивувати хлопців вчинком та прикладом, але й здійснити конкретні дії для збору. Як каже директор Фонду Ігор Віталійович: наше завдання допомогти якомога більшій кількості людей і зробити все, щоб вони не здавались, вірили в себе, відкривали нові можливості та повноцінно жили. Я просто не зміг би відмовитись від такого марафону і думаю, що задача «мінімум» виконана. Від себе особисто додам, що є ще одна ціль на перспективу. Це порушення такого важливого питання, як протезування в Україні. Державної програми із навчання протезистів немає. Але вона має бути! Тому що з такою кількістю поранених і ампутантів якість протезування повинна бути на високому рівні. Відповідно повинні існувати школи, які готують таких фахівців. Мені пощастило — у мене досвідчений спеціаліст-профі, але навіть він каже: скільки б людина не вчилася, справжній професіонал поліпшує знання все життя. Тому, власне кажучи, компетенції протезистів повинні постійно зростати».
Про військову службу
«Я починав свою службу у добровольчому українському корпусі «Правий сектор». Там мої функції та посади були різними: від стрільця до гранатометника. А коли підписав контракт із ЗСУ, то служив у 74-му окремому розвідувальному батальйоні. Там я був розвідником-кулеметником та розвідувальником-сапером. А з початком повномасштабки повернувся, тому що мав досвід. Перші півтора місяці мав активну фазу участі («сірі зони-вихід», штурм). Потім мав інструкторську посаду і навчав людей, які до 24-го лютого ніколи не тримали у руках зброю. Намагався весь досвід передати їм».
Про тренування
«Після початку повномасштабного вторгнення я евакуював родину з Харкова і вирушив на фронт. Пів року я був на фронті, а далі повернувся додому. На Вінниччині, у Хмільнику почав тренуватися. Займатися бігом можна будь-де. Підійде будь-яка траса. Скільки потрібно тренуватися? Все індивідуально! Все — за рішенням та розпорядком тренера. Може бути пів години, можуть бути і кілька годин поспіль. Інколи навантаження на м’язи за 30 хвилин здатне замінити дві години повноцінного кросу. Якщо перевести у кілометри, то часом 10 км інтенсиву прирівнюються до 25 км легкого бігу».
Кілька слів про сам Лондонський марафон
Цьому масовому забігу понад 40 років. Заявки на участь у ньому щороку подають десятки тисяч людей, а частину місць для учасників бронюють благодійні фонди. Саме тому Марафон вважається одним з найбільш доброчинно орієнтованих у світі. За час існування у Лондонському марафоні взяли участь більше мільйона бігунів з усього світу.
Comments