Чим менша дитина, тим більше вона віддзеркалює емоції та дії дорослих у родині. Навіть якщо самим дорослим здається, що вони контролюють ситуацію. Коли хтось з близьких перебуває на фронті, зник безвісти або загинув, важливо вчасно і правильно підтримати малечу. Саме тому у Ветеранському просторі є постійна дитяча психологічна служба. І вона безкоштовна для сімей захисників та захисниць.
Наша Вікторія Слободинська — дипломована психологиня, психотерапевтка, за плечима якої 12 років практичної роботи з дітьми. Спеціалізується на гештальт-терапії і психодрамі. Раніше проводила реабілітацію у центрі «Обрій». Тепер допомагає малечі учасників та учасниць бойових дій, загиблих та зниклих безвісти воїнів.
Вікторія радить негайно звернутись по допомогу, якщо дитина:
• Не може впоратись з емоціями і постійно демонструє емоційні «гойдалки» - то розпач, то збудженість;
• Скаржиться на погані сни;
• Говорить, що їй страшно і важко;
• Виявляє повну апатію до всього, яку дорослі можуть сприйняти за затяжну лінь.
«Чим менші діти, тим більше уваги слід приділити батькам». Малюки фіксують, переймають і транслюють реакції когось зі старших. Йдеться про тривоги, переживання та страхи. Для психолога це своєрідна підказка, щоб направити дорослих на консультацію до колеги, який працює з такою категорією людей.
«Мами кажуть, що тато виходить на зв’язок, а дитина не хоче з ним спілкуватись».
Це захисна реакція дитячої психіки. Вона — нормальна і сварити за неї не можна. Малечі складно прийняти той факт, що емоційно близька, рідна людина з якихось причин знаходиться далеко. Щоб не травмувати себе, організм приймає рішення відгородитися від такої ситуації, тож чути знайомий голос чи говорити телефоном дитина не бажає. Такий вибір зменшує страждання. А те, чим реально можуть допомогти рідні, — не тиснути, а розповідати про почуття тата і акуратно нагадувати про нього.
«Діти перестали гратися у звичні їм ігри і зійшли у регрес».
Як це проявляється? Нетиповою для конкретного малюка чи підлітка поведінкою. Наприклад, було захоплення складанням конструкторів чи перегонами на самокатах у дворі з друзями, а тепер до всього стало байдуже. З’явились дивні капризи, істерики, безпричинні ультиматуми. Складається враження, що дитина повернулась у дитсадковий вік. У такий спосіб ще незріла психіка намагається дати раду тому, чого не розуміє. І це також знак, що їй потрібна кваліфікована допомога.
«Якщо в родині є втрата або безвісти зниклі, чекати появи специфічних психологічних симптомів не можна».
Гостра психологічна травма потребує негайної допомоги і для маленьких, і для дорослих членів сім’ї. Треба просто усвідомити: той, хто сам проживає горе, не здатен зарадити горю малечі. Тому й покладатися на принцип «час лікує», не варто. Родина у жалобі не зможе адекватно пояснити малюку, чому з батьком, мамою, дідусем або бабусею зараз немає зв’язку.
Прийняття втрати, так зване «горювання» має певні чіткі етапи. Для того, щоб людина вийшла з цього процесу психічно здоровою, необхідно прожити їх усі послідовно. Це правило діє у будь-якому віці. Однозначно, буде заперечення, злість, агресія, депресія і ще багато емоційних відтінків. Але, після того настане відновлення.
Інший варіант — застрягнути десь посередині і не пройти усього циклу. Тоді наслідки будуть непередбачуваними.
Наша дитяча психологічна служба працює у будні дні за попереднім записом. У кімнаті психологів затишно, тепло, є багато іграшок і навіть стіл для малювання піском. Усе для того, щоб діти почувалися комфортно, спокійно і у безпеці.
Допомога у Ветеранському просторі є безоплатною завдяки підтримці Міжнародного фонду «Відродження», а також проєкту "Термінова підтримка ЄС для громадянського суспільства", що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу.
Телефон для запису: 067 959 40 65
Opmerkingen