24 лютого тисячі добровольців взяли в руки зброю, щоб захистити свою країну під час повномасштабного вторгнення росії. На той момент вони офіційно не належали до ЗСУ або інших військових угрупувань. Серед них не лише українці та українки, але й громадяни іноземних держав. Деякі з них загинули чи отримали важкі поранення. Родини загиблих та самі поранені не могли претендувати на виплати та допомогу, гарантовану державою військовим під час бойових дій так я к не мали офіційного статусу. Ще у вересні і народні депутати і профльне Міністерство у справах ветеранів похвалилось, що добровольцям буде надано офіційний статус але законопроект, що врегульовував це питання, Верховна раду проголосувала аж 12 січня 2023 року. Останньої версії законопроекту № 7322 на сайті ВРУ ще немає але ми проаналізували порівняльну таблицю, яка була опублікована перед другим голосуванням.. Чи дійсно він полегшить воїнам отримання посвідчення УБД?
Законопроєкт №7322 визначає статус тих, хто після 24-го лютого 2022 року добровільно взяв у руки зброю і пішов захищати Україну. Передовсім це люди, які не є професійними кадровими військовими, але виявили бажання протидіяти російській агресії. У законопроєкті виділено три категорії:
· добровольці, які брати участь у бойових діях;
· добровольці, які отримали поранення;
· родини добровольців, які загинули.
Ми, як і чимало інших об’єднань, котрі опікуються правами ветеранами, уважно стежили за долею цього важливого документу, пропозиціями та зауваженнями громадських активістів й активісток. На жаль, законотворці врахували не все.
Отож, на що слід звернути увагу.
Кого визначено добровольцем? Людину, яка стала на захист України у період від 24-го лютого 2022 року та 25-го березня 2022 року. Народні депутати вважають, що за цей час кожен міг остаточно визначитись: може чи не може воювати, прагне чи ні взяти до рук зброю.І вже після 25 березня за логікою народних депутатів добровольців без статусу не мало б залишитись бо вони усі підписали контракти або були мобілізовані.
Яка процедура отримання статусу «учасник/ця бойових дій»? Необхідно мати довідку від командира тієї військової частини чи іншого військового формування, з якою взаємодіяв доброволець під час виконання завдань. Якщо можливості отримати такий документ немає, тоді людині слід надати свідчення трьох свідків (для поранених бійців – двох свідків) про свою безпосередню участь у захисті України.
І ось саме тут заховано головний нюанс. Свідки повинні мати офіційний статус «учасник бойових дій» і серед них мусить бути командир, який безпосередньо керував діями добровольців. На практиці таку умову складно виконати. Ми знаємо реальні приклади того, як у перші дні після повномасштабного вторгнення у регіонах набиралися цілі підрозділи, що всуціль складалися лише з добровольців. Так, скажімо, було на Київщині, де людям роздали автомати, і вони стали на позиції. Тоді думалось лише про необхідність зупинити ворога, тепер же добровольці жодним чином не можуть довести свою присутність на полі бою, бо поруч не було нікого, хто офіційно визнаний УБД.
Чи існує механізм для родин загиблих добровольців? Досконалого механізму наразі немає. Він, напевне, має бути додатково створений за допомогою постанови Кабінету Міністрів України, де і буде зафіксовано перелік необхідних документів для рідних полеглого.
«Слід сказати, що всі ці документи (перелічені вище – авт.) не свідчать про те, що людина автоматично отримає статус УБД. Вони будуть подаватися на спеціальну міжвідомчу комісію, яка буде створена при Міністерстві у справах ветеранів, і вже та комісія вирішуватиме: надавати людині статус чи ні», - коментує Таїса Гайда, громадська діячка і представниця ГО «Автомайдан Вінниччина».
Отож, підсумуємо. Закон, який би захищав права добровольців в України, вкрай необхідний, і це добре, що цю проблему зрушили з мертвої точки. Проте радісно плескати у долоні таки зарано. Те, що маємо нині, потребує удосконалення.
Коментарі